Михайле, я правильно зрозумів тебе? Фашизм, расизм і відморожена на всю голову бикота — то є тільки на українських стадіонах. А на європейських стадіонах — самі світочі культури — в Британії ошатні джентельмени, в Італії і Іспанії поважні сеньйори і дони, навіть у Польщі — шляхетні паничі. А серйозні статті і відеосюжети про їх криваві розбірки і злочинну поведінку — «пі.дьош і провокація» невідомого ворога усього европейського.
При совєтах всюди мав бути Лєнін. Совєтів не є, а звичка у колишніх партработніків залишилась. Усюди Шевченко. Згадалось: 90-ті, початки незалежності, один із попандопулів (колишній ярий комуніст, нині ярий українофіл). У гуртожитку художників побачив картину з оголеною дівчиною (робота українського митця, каюсь забув назву і ім'я). Цє що за парнаграфія, знять, німєдлєнно! І павісить Шевченка!
Вже із шкільної парти, та що там, із дитсадкової пісочниці діти долучаються до таїнств існування в країні тотального «пакращення» — діти бачать, діти чують, діти наслідують…
Сумне запитання — що далі? Вибух, підпал, вбивство, каліцтво, згвалтування, кіднепінг… кривавих методів море. А центральна ідея зовсім не нова — «Нєт чєловєка — нет проблєми».
Іосеб Віссаріонович Джугашвілі, Сталін.
Підробляю піярщиком на 0,25 ставки для сповідників «вєлікарусскай ідеі». Чого ж мовчать державні мужі, патріотичні і націоналістичні організації… Нота протесту, блокування, хакерська атака… Складається враження, що крилата фраза — «Нас.бут, а ми крпєпчаєм» — стає девізом цілого народу і країни.
Босоніж у роси осінні, у дитинство до спогадів…
Тільки на мить.
Там живі, ті, що вже їх нема.
Осінь, осінь, світла й холодна…
Нащо вкрала?
І з миті не хочеш звільнить…
Споживацьке суспільство змушує кожну людину приміряти на себе ролі: продавця, покупця, надавача послуг, споживача чи навіть товару. Головне — знай собі ціну і залишайся людиною. Мій юнацький максималізм теж волав про геніїв-лідерів без першої сходинки потреб за Масловим. Але, їсти хочеться всім. А апетит у геніїв напевне водночас простий і геніальний.
Іосеб Віссаріонович Джугашвілі, Сталін.
Тільки на мить.
Там живі, ті, що вже їх нема.
Осінь, осінь, світла й холодна…
Нащо вкрала?
І з миті не хочеш звільнить…