Моя особиста думка — фахівець повинен бути фахівцем. Лікар, вчитель, тесляр, продавець… Чому це філологу можна помилку допустити, а лікарю ні. Якщо всім, то всім. Якщо комусь «прастітєльно», а комусь зась — де справедливість?
Із вчорашнього, типу пікету, врізались у свідомість — «Поскакали у Європу!», «Хто не скаче той москаль!». Реакція нардепа невідома. Реакція двох перехожих — Що вони кричать, не можу розібрати? Хто не дрочить, той роскаль! Ідем нах.й від цього дитсадку ввечері на Київ.
Людей жаль. Вони ж люди — рідні і близькі, друзі і знайомі, батьки, діти, онуки, брати і сестри… нашы з вами, предтеча справжніх громадян, а їх у гарматне м'ясо… жаль.
А мені реально цікаво — ті хто плюсував, плюсували бо погодились із написаним чи їм дійсно сподобалось? Пані Наталіно, окремий респект за дуже скромна.
З особистого досвіду — описані тобою кадри гарно пристосовуються за будь-якої влади — високий рівень адаптації і розвинений до «безобразія» інстинкт виживання, ба навіть гарного життя. Висновок, створити умови щоб довелось пристосовуватись до нової реальності. Питання — як? Відкрите.
Дякую за уточнення Михайле. «Деяких» — пасувало б до твого першого коменту цього посту. Деяких учителів, лікарів, бюджетних працівників, держслужбовців низьких рангів, рядових працівників приватної сфери — десь так половина народу України набереться, якщо не більше. Народу, який свідомо обрав рабство…
Нагадує такий собі політичний пінг-понг — змінні позиції: влада-опозиція, активна боротьба, гра без кінця з незмінними гравцями.
Цитуючи Сергійка Шнурова: «Всьо ето похоже на какую-то разводку...»
Цитуючи Сергійка Шнурова: «Всьо ето похоже на какую-то разводку...»