Хто вбиватиме дракона під час війни - правитиме бенкет під час чуми?
Відкиньте ідеологію занепаду. Я спостерігаю зневіру і розчарування у людей, які свято вірили у зміни і творили революцію. Зрозумійте, революція це лише перший великий крок — перемога над великим драконом. За яким мають послідкувати наступні. Вони також не будуть легкими — це революція на інших рівнях — перемога над драконом — в своїх селах, містечках і містах, районах і областях… Але ж ми на порозі війни! Ми вже на війні, інформаційній війні. Як її вести і чим допомогти вже описали і блогери «ВКУРСІ», і дописувачі «ФБ», і компетентні аналітики — можете робіть, ні — долучайтесь до люстрації і громадянського контролю над новою владою. Це важка робота, вас можуть звинуватити у провокаторстві, потуранні старій владі, необізнаності і грі в чужі ворота, нерозумінні складної ситуації в країні — бенкеті під час чуми… Але ж Майдан навчив нас гуртуватись і разом долати біду. Можете «вести бій» самостійно — прекрасно ведіть. Важко, шукайте однодумців, об'єднуйтесь і боріться. Люди, зацікавлені у позитивних змінах у державі є — твердження, що всі однакові і погані дорівнює твердженню, що всі святі… Не бажаєте і не маєте змоги брати участь у вищеописаних подіях, боріться із драконом на найважчому рівні — у собі — почніть із дотримання 10 заповідей нової України.
Завжди будуть ті, хто переконуватимуть нас у неможливості змін і нашому безсиллі, вони переможуть, як ми їм повіримо. У фільмі «Вбити дракона» герой закликає — «Ну поймите же, он здесь (показывает на голову); я сейчас заставлю каждого это понять и убить дракона… в себе! Вы понимаете?! В себе!» — якось безнадійно і утопічно. А в оригінальному творі «Дракон» Євгенія Шварца (за яким знятий фільм) фінал кардинально інший — у фіналі п'єси зявляються друзі Ланцелота, і вони разом збираються ретельно знищувати дракона в душі кожного жителя міста — «Работа предстоит мелкая. Хуже вышивания. В каждом из них придётся убить дракона». Наштовхнуло на ідею — нехай на посадах і місцях будуть не зовсім бажані люди, наше завдання змусити їх працювати за новими правилами.
Саме такі наші дії будуть нащирішим пошануванням їх самопожертви.
Завжди будуть ті, хто переконуватимуть нас у неможливості змін і нашому безсиллі, вони переможуть, як ми їм повіримо. У фільмі «Вбити дракона» герой закликає — «Ну поймите же, он здесь (показывает на голову); я сейчас заставлю каждого это понять и убить дракона… в себе! Вы понимаете?! В себе!» — якось безнадійно і утопічно. А в оригінальному творі «Дракон» Євгенія Шварца (за яким знятий фільм) фінал кардинально інший — у фіналі п'єси зявляються друзі Ланцелота, і вони разом збираються ретельно знищувати дракона в душі кожного жителя міста — «Работа предстоит мелкая. Хуже вышивания. В каждом из них придётся убить дракона». Наштовхнуло на ідею — нехай на посадах і місцях будуть не зовсім бажані люди, наше завдання змусити їх працювати за новими правилами.
Саме такі наші дії будуть нащирішим пошануванням їх самопожертви.
4 коментарі
Максиме, ось Ви вчилися на психолога. Може таке бути, щоб багаті добровільно роздали своє майно бідним? Можливо таке, щоб раптом всі стали порядними, чесними? Деякі люди чомусь вірять в утопічні ідеї. Дехто пише, що починати потрібно з себе. Добре. У Біблії написано, що потрібно любити ближнього. Хто готовий продати своє житло і роздати гроші бідним? Подивіться на священиків. У нас у селі священики їдуть на дорогих нових автомобілях, побудували нові хати собі. Де справедливість? Де тут служіння Богові? У Східні Україні керівниками ОДА призначають олігархів. То це така люстрація? За це вмирали люди? У Вашому блозі читав, коли були вибори у 2012 році, що Ви не проти підзаробити на виборах в будь-кого (вибачайте, що перейшов на особисте). Де тут порядність? Де принципи? Ці цьогорічні події в країні – це трагедія для народу. Люди є несвідомі, не хочуть думати, не хочуть критично дивитися вперед. Щоб значно щось змінилося в країні на краще потрібні роки, а не дні.
Може таке бути, щоб багаті добровільно роздали своє майно бідним? Хто готовий продати своє житло і роздати гроші бідним? Таке можливо — поодинокі випадки зусрічаються навіть у нашій моделі суспільства. Я не вірю у масовість цього явища, але зміна моделі суспільства змінить і багатих, віддати все не віддадуть, але почнуть займатися реальним благодійництвом і меценацтвом.
Подивіться на священиків. У нас у селі священики їдуть на дорогих нових автомобілях, побудували нові хати собі. Де справедливість? Де тут служіння Богові? За релігійними канонами не людям судити і встановлювати справедливість — це Божа справа. Я особисто вважаю, що люди повинні почати вірити усвідомлено, а не по принципу так має бути, бо так має бути. Люди, що думають не обиратимуть духовним лідером — підприємця в рясі.
У Східні Україні керівниками ОДА призначають олігархів. То це така люстрація? За це вмирали люди? Люстрацію не проведе ніхто окрім нас. У пості я вказав дії, які вважаю ефективними для проведення люстрації. Не погоджуєтесь із ними, запропонуйте свій варіант.
У Вашому блозі читав, коли були вибори у 2012 році, що Ви не проти підзаробити на виборах в будь-кого (вибачайте, що перейшов на особисте). Де тут порядність? Де принципи? Вкажіть будь-ласка, в якому саме пості або коментарі ви прочитали вищевказане?
Ці цьогорічні події в країні – це трагедія для народу. Люди є несвідомі, не хочуть думати, не хочуть критично дивитися вперед. Щоб значно щось змінилося в країні на краще потрібні роки, а не дні. Для змін потрібні свідомі люди, які вміють думати і готові діяти. Я шукаю таких однодумців, адже для себе зрозумів — бездієва констатація факту, що все погано і нічого змінити неможливо з часом породить новий Майдан…
Кожна людина є грішною. Як би ми не хотіли жити в ідеальному суспільстві, але не в наших силах тут створити рай на Землі. Прочитав про ваші помисли тут (останній абзац): m-pansyk.vkursi.com/3590.html
Я Вас розумію і не засуджую, бо в самого життя нелегке, ну і гріхом таке не можна назвати. Але, думаю, потрібно реалістично дивитися на світ.