Хто вбиватиме дракона під час війни - правитиме бенкет під час чуми?

Відкиньте ідеологію занепаду. Я спостерігаю зневіру і розчарування у людей, які свято вірили у зміни і творили революцію. Зрозумійте, революція це лише перший великий крок — перемога над великим драконом. За яким мають послідкувати наступні. Вони також не будуть легкими — це революція на інших рівнях — перемога над драконом — в своїх селах, містечках і містах, районах і областях… Але ж ми на порозі війни! Ми вже на війні, інформаційній війні. Як її вести і чим допомогти вже описали і блогери «ВКУРСІ», і дописувачі «ФБ», і компетентні аналітики — можете робіть, ні — долучайтесь до люстрації і громадянського контролю над новою владою. Це важка робота, вас можуть звинуватити у провокаторстві, потуранні старій владі, необізнаності і грі в чужі ворота, нерозумінні складної ситуації в країні — бенкеті під час чуми… Але ж Майдан навчив нас гуртуватись і разом долати біду. Можете «вести бій» самостійно — прекрасно ведіть. Важко, шукайте однодумців, об'єднуйтесь і боріться. Люди, зацікавлені у позитивних змінах у державі є — твердження, що всі однакові і погані дорівнює твердженню, що всі святі…  Не бажаєте і не маєте змоги брати участь у вищеописаних подіях, боріться із драконом на найважчому рівні — у собі — почніть із дотримання 10 заповідей нової України.

Завжди будуть ті, хто переконуватимуть нас у неможливості змін і нашому безсиллі, вони переможуть, як ми їм повіримо. У фільмі «Вбити дракона» герой закликає — «Ну поймите же, он здесь (показывает на голову); я сейчас заставлю каждого это понять и убить дракона… в себе! Вы понимаете?! В себе!» — якось безнадійно і утопічно. А в оригінальному творі «Дракон» Євгенія Шварца (за яким знятий фільм) фінал кардинально інший — у фіналі п'єси зявляються друзі Ланцелота, і вони разом збираються ретельно знищувати дракона в душі кожного жителя міста — «Работа предстоит мелкая. Хуже вышивания. В каждом из них придётся убить дракона». Наштовхнуло на ідею — нехай на посадах і місцях будуть не зовсім бажані люди, наше завдання змусити їх працювати за новими правилами.

Саме такі наші дії будуть нащирішим пошануванням їх самопожертви.

4 коментарі

Адам Чесноков
Особисто я не зневірився в революції. Знав, що буде нелегко і покращення цього року очікувати не слід.
Максиме, ось Ви вчилися на психолога. Може таке бути, щоб багаті добровільно роздали своє майно бідним? Можливо таке, щоб раптом всі стали порядними, чесними? Деякі люди чомусь вірять в утопічні ідеї. Дехто пише, що починати потрібно з себе. Добре. У Біблії написано, що потрібно любити ближнього. Хто готовий продати своє житло і роздати гроші бідним? Подивіться на священиків. У нас у селі священики їдуть на дорогих нових автомобілях, побудували нові хати собі. Де справедливість? Де тут служіння Богові? У Східні Україні керівниками ОДА призначають олігархів. То це така люстрація? За це вмирали люди? У Вашому блозі читав, коли були вибори у 2012 році, що Ви не проти підзаробити на виборах в будь-кого (вибачайте, що перейшов на особисте). Де тут порядність? Де принципи? Ці цьогорічні події в країні – це трагедія для народу. Люди є несвідомі, не хочуть думати, не хочуть критично дивитися вперед. Щоб значно щось змінилося в країні на краще потрібні роки, а не дні.
Максим Пансик
Пане Адам, щиро дякую за коментар і поставлені запитання.
Може таке бути, щоб багаті добровільно роздали своє майно бідним? Хто готовий продати своє житло і роздати гроші бідним? Таке можливо — поодинокі випадки зусрічаються навіть у нашій моделі суспільства. Я не вірю у масовість цього явища, але зміна моделі суспільства змінить і багатих, віддати все не віддадуть, але почнуть займатися реальним благодійництвом і меценацтвом.
Подивіться на священиків. У нас у селі священики їдуть на дорогих нових автомобілях, побудували нові хати собі. Де справедливість? Де тут служіння Богові? За релігійними канонами не людям судити і встановлювати справедливість — це Божа справа. Я особисто вважаю, що люди повинні почати вірити усвідомлено, а не по принципу так має бути, бо так має бути. Люди, що думають не обиратимуть духовним лідером — підприємця в рясі.
У Східні Україні керівниками ОДА призначають олігархів. То це така люстрація? За це вмирали люди? Люстрацію не проведе ніхто окрім нас. У пості я вказав дії, які вважаю ефективними для проведення люстрації. Не погоджуєтесь із ними, запропонуйте свій варіант.
У Вашому блозі читав, коли були вибори у 2012 році, що Ви не проти підзаробити на виборах в будь-кого (вибачайте, що перейшов на особисте). Де тут порядність? Де принципи? Вкажіть будь-ласка, в якому саме пості або коментарі ви прочитали вищевказане?
Ці цьогорічні події в країні – це трагедія для народу. Люди є несвідомі, не хочуть думати, не хочуть критично дивитися вперед. Щоб значно щось змінилося в країні на краще потрібні роки, а не дні. Для змін потрібні свідомі люди, які вміють думати і готові діяти. Я шукаю таких однодумців, адже для себе зрозумів — бездієва констатація факту, що все погано і нічого змінити неможливо з часом породить новий Майдан…
Адам Чесноков
Дякую, Максиме, за гарні відповіді на всі питання.
Кожна людина є грішною. Як би ми не хотіли жити в ідеальному суспільстві, але не в наших силах тут створити рай на Землі. Прочитав про ваші помисли тут (останній абзац): m-pansyk.vkursi.com/3590.html
Я Вас розумію і не засуджую, бо в самого життя нелегке, ну і гріхом таке не можна назвати. Але, думаю, потрібно реалістично дивитися на світ.
Максим Пансик
«Після написаного. Шановна спільното «ВКУРСІ», довелось мені попрацювати і різноробом, і «партизаном державної служби», і працівником бюджетної та приватної освіти, мабуть і надалі тягнув лямку «періферійного прасвєщєнія», якби не довелось пізнати усю красу вітчизняної медицини. Через що довелось звільнитись і освоїти перебування у статусі «тимчасово непрацюючого», офіційно зареєстрованого у СЗ. 9 місяців спливають швидко, матеральна допомога ще швидше. Не судіть суворо, як спробую і таки поповню ряди «гречконосів». Соромно перед батьками, рідними і самим собою, а ще їсти іноді хочеться. Процитую на жаль не мої слова — «Гречку берите, а голосуйте — по совести».» Зізнаюсь, хотів працювати соціальним працівником (за офіційною версією), хоч завдяки вмінню мислити добре розумів, що то буде і робота «агітатора-гречконоса» (за неофіційною версією). Тому і прописав останню репліку, якою збирався користуватись, якби таки здобув вищезгадане місце роботи. Але не сталося — не мав протекції, не давав хабарів, не був і не збирався ставати членом однієї політичної партії, а найгірше засвітився як ярий борець проти системи… Пане Адам, створити рай на землі ми не взмозі, але прагнути, творити і боротись за нього — це наше право.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте