Шерінг шматочками щастя або про те, чому варто було відвідати Іv Фестиваль психології і психотерапії у місті Чернівці
Дати універсальне визначення щастя мабуть неможливо, хоча нічого неможливого не буває.
За три дні плідної діяльності я виріс, професійно і особисто. Виріс на йоту, але виріс. Нові знайомства, нові друзі, еклектична енергетика, втамована жага до пізнання себе і оточуючого світу… Інсайти, повторні інсайти (відкриваєш для себе відому істину у ореолі свіжості), феєрверк почуттів, відчуттів і емоцій, солодка і не дуже втома під кінець дня і ранковий енерджайз… Ну і де твоє щастя? Воно десь всередині, а виявляє себе і назовні. Непомітне всім і кожному. Тільки тобі самому і тим, хто поруч (у широкому розумінні слова поруч).
Щастя для мене — це усвідомленне життя. Я людина, я особистість. Я можу бути радісним і сумним, добрим і злим, ласкавим і агресивним. Мені болить. Як же воно іноді болить, але це означає — я живий. Біль — складова повноцінного життя, без неї ніяк. Так само, як і не може бути справжнього життя без радощів, задоволення, мрій, траблів і лузлів, помилок. Можливо взавтра я перечитаю допис і подумаю — йой, можна було б краще написати, але це окей. Бо саме сьогодні натхнення надиктувало мені саме ці рядки. Сьогодні я маю бажання поділитися із тобою своєю радістю, шматочком свого щастя. Ти спитаєш мене чому тільки шматочком. Бо для повного осягнення мого щастя треба бути мною, а навіщо тобі бути мною. Ти — це є ти. Пошук, віднайдення і смакування свого щастя — оце буде чудово. Як? Варіантів безліч. Один із них — психологія і психотерапія. І тут теж варіантів безліч. Фестивалі накшталт того який відбувся — це компаси у світі психології і психотерапії. Буває одразу потрапляєш на свій шлях до щастя, буває довго його шукаєш (відкидаючи багацько інших), буває відмовляєшся від усіх можливих — шукаючи себе у іншій безмежності варіантів. А буває… знай лише одне варіантів «буває» безліч. За тобою лише проста і складна водночас штука — вибір. Залишити все так як є або почати пошук.
Обравши пошук, ти знайдеш психолога, психотерапевта, тренера і групу, з якими пошук буде цікавим і різним. Можливі зупинки, уповільнення, прискорення і спотикання. Головне — шлях проходить той, хто йде ним. Можливо ми пересічемось і я буду радий, що ти поруч. А можливо ти обереш шлях, який перетнеться із моїм на короткий проміжок часу. І я всеодно буду радий. Адже ти йдеш до свого щастя. Ти спитаєш, а від чого мені буде сумно? І я відповім — коли людина відмовиться від бажання зрозуміти себе, усвідомити своє життя. Коли в ній згасне живинка пізнання, шлях до особистого щастя не почнеться або завершиться, не досягнувши мети.
Дякую організаторам, тренерам, волонтерам, учасникам за три дні сповнені пошуком, щастям і продовженням пошуку. До наступної зустрічі. Можливо і з тобою друже.
За три дні плідної діяльності я виріс, професійно і особисто. Виріс на йоту, але виріс. Нові знайомства, нові друзі, еклектична енергетика, втамована жага до пізнання себе і оточуючого світу… Інсайти, повторні інсайти (відкриваєш для себе відому істину у ореолі свіжості), феєрверк почуттів, відчуттів і емоцій, солодка і не дуже втома під кінець дня і ранковий енерджайз… Ну і де твоє щастя? Воно десь всередині, а виявляє себе і назовні. Непомітне всім і кожному. Тільки тобі самому і тим, хто поруч (у широкому розумінні слова поруч).
Щастя для мене — це усвідомленне життя. Я людина, я особистість. Я можу бути радісним і сумним, добрим і злим, ласкавим і агресивним. Мені болить. Як же воно іноді болить, але це означає — я живий. Біль — складова повноцінного життя, без неї ніяк. Так само, як і не може бути справжнього життя без радощів, задоволення, мрій, траблів і лузлів, помилок. Можливо взавтра я перечитаю допис і подумаю — йой, можна було б краще написати, але це окей. Бо саме сьогодні натхнення надиктувало мені саме ці рядки. Сьогодні я маю бажання поділитися із тобою своєю радістю, шматочком свого щастя. Ти спитаєш мене чому тільки шматочком. Бо для повного осягнення мого щастя треба бути мною, а навіщо тобі бути мною. Ти — це є ти. Пошук, віднайдення і смакування свого щастя — оце буде чудово. Як? Варіантів безліч. Один із них — психологія і психотерапія. І тут теж варіантів безліч. Фестивалі накшталт того який відбувся — це компаси у світі психології і психотерапії. Буває одразу потрапляєш на свій шлях до щастя, буває довго його шукаєш (відкидаючи багацько інших), буває відмовляєшся від усіх можливих — шукаючи себе у іншій безмежності варіантів. А буває… знай лише одне варіантів «буває» безліч. За тобою лише проста і складна водночас штука — вибір. Залишити все так як є або почати пошук.
Обравши пошук, ти знайдеш психолога, психотерапевта, тренера і групу, з якими пошук буде цікавим і різним. Можливі зупинки, уповільнення, прискорення і спотикання. Головне — шлях проходить той, хто йде ним. Можливо ми пересічемось і я буду радий, що ти поруч. А можливо ти обереш шлях, який перетнеться із моїм на короткий проміжок часу. І я всеодно буду радий. Адже ти йдеш до свого щастя. Ти спитаєш, а від чого мені буде сумно? І я відповім — коли людина відмовиться від бажання зрозуміти себе, усвідомити своє життя. Коли в ній згасне живинка пізнання, шлях до особистого щастя не почнеться або завершиться, не досягнувши мети.
Дякую організаторам, тренерам, волонтерам, учасникам за три дні сповнені пошуком, щастям і продовженням пошуку. До наступної зустрічі. Можливо і з тобою друже.
0 коментарів