Цікаве до посту: Дедалі більше чернівецьких журналістів займаються плагіатом. Куди далі?
Я з великою повагою ставлюся до творчих ініціатив і конструктивної діяльності різного плану молодих людей Буковини. Радію, пишаюсь і розумію, що в інтелектуальному плані не все так погано у нашому домі. Пост Георгія Боднараша Дедалі більше чернівецьких журналістів займаються плагіатом. Куди далі? не порадував. Отакої, і серед цієї талановитої, розумної, більше схильної до демократичних і європейських цінностей когорти молодих людей є негативні прояви… Так, не кожного дня я можу наповнювати свій блог цікавими і професійновиконаними постами — перепости складають більшу частину наповнення мого блогу. Я дуже вдячний адміністрації «ВКУРСІ» за пильне відстежування дотримання авторського права у нашій мережі. Вирішив дослідити, а як справи на інших ресурсах...
Шановний пане Георгій Боднараш, в мене до вас наступні запитання:
1. Чи відомо вам, як головному редактору порталу «CitizenJournal», що в мережі Інтернет ще до створення вами вашого порталу існували ресурси із подібними назвами, а саме:
Які подібні до вашого ресурсу.
2. У вас на порталі є дуже цікава стаття:
Екс-кандидату в народні депутати від партії «Україна – Вперед!» Юрію Левчику заборонили в’їзд в Румунію на 5 років
головне, що в українському варіанті авторство повністю належить вам:
А в румунській версії ви все ж зазначаєте перепост
Чи поставлений довідома пан справжній автор статті з ресурсу
про те, що в україномовній версії ви не вказали його, а підписали статтю своїм іменем.
Шановний пане Георгій Боднараш, в мене до вас наступні запитання:
1. Чи відомо вам, як головному редактору порталу «CitizenJournal», що в мережі Інтернет ще до створення вами вашого порталу існували ресурси із подібними назвами, а саме:
Які подібні до вашого ресурсу.
2. У вас на порталі є дуже цікава стаття:
Екс-кандидату в народні депутати від партії «Україна – Вперед!» Юрію Левчику заборонили в’їзд в Румунію на 5 років
головне, що в українському варіанті авторство повністю належить вам:
А в румунській версії ви все ж зазначаєте перепост
Чи поставлений довідома пан справжній автор статті з ресурсу
про те, що в україномовній версії ви не вказали його, а підписали статтю своїм іменем.
71 коментар
Взяти тільки абзац, про 40 000 лей… Хто і кому має їх заплатити? друзі, а головне за що? Гугл транслейтер і то правильніше переводить :)))
Що ж вже говорити про плагіат?
Георгію, не треба добре володіти румунською, щоб побачити, що текст навіть поабзацно відповідає один одному… Отже, таки слід говорити про плагіат!
Це побачила не лише я, а й інші люди, які вже ткнули тебе носом у це все, нижче в коментарях, тому давай не переходити на особистості!
Докази в студію!!!
Навіть якщо взяти цю ж статтю, і саме той абзац де вказане посилання на Romanian Global News, плюс нібито сам дописам з власних джерел, то ти хоч усвідомлюєш різницю між текстами, ти задумувався над тим, що написав??
Оригінал – (http://www.rgnpress.ro/rgn_13/categorii/politic/9516-un-asa-zis-lider-al-romanilor-din-nordul-bucovinei-face-de-ras-comunitatea-romaneasc-din-ucraina.html)
«Din informațiile Romanian Global News, Departamentul politici pentru relatia cu românii de pretutindeni a avizat favorabil contestatia depusa de Iurie Levcic prin ONG-ul pe care il conduce și îi va da acestuia circa 40.000 lei.»
Твій абзац – (http://citizenjournal.info/?id=10480)
«Звертаємо увагу, що румунська преса повідомляє ніби Юрій ЛЕВЧИК звернувся до Департаменту з питань політики щодо румунів зарубіжжя в якості керівника Центру збереження та відродження румунської традиційної культури з оскарженням рішення Генерального Інспекторату Прикордонної Поліції Бухареста й, як повідомляється, йому виплатять 40.000 нових румунських лей.»
А ось мій переклад(слово в слово) –
«З інформації Romanian Global News, Департамент з питань політики щодо румунів звідусіль схвалив оскарження(апеляцію), подане Юрієм Левчиком через громадську організацію якою він керує, і надасть йому 40.000 лей.»
(додам трошки інформації, якої я впевнений ти теж володієш)
Так ось, результат цього оскарження було вже відомо 31 травня 2013(інцидент стався 2 червня), ось посилання, там все зазначено, в тому числі і дата публікації (http://www.dprp.gov.ro/anunt-4/). І там чітко видно (10 номер) це оскарження проекту написаний громадською організацією! До чого тут «Генеральний Інспекторат Прикордонної Поліції Бухареста» як ти зазначив, мені реально цікаво(і не лиш мені)!?
І ще пару фактів недостовірної інформації, з цієї ж статті звичайно:
Інцидент стався 2 червня 2013, ти статтю опублікував 8 червня 2013. Багатьом відомо(тобі в тому числі, я впевнений), що в цей період він неодноразово побував в Румунії. Чому ти написам, менше того назвав так статтю, «Юрію Левчику заборонили в’їзд в Румунію на 5 років», знову ж таки мені це цікаво!??? А от просто як людина міг би набрати його і все дізнатись з перших вуст. Але як всі вже зрозуміли і зазначили це було замовлено і тобі не було вигідно це робити. Бог тобі суддя!
Ну і звичайно україномовні портали публікують ось такі твої “переклади”.
І я впевнений всі решта статті які ти перекладаєш з “професіоналізмом” з румунської, несуть в собі таку саму “достовірну інформацію”. І через таких “журналістів-перекладачів” як ти, на різних сайтах, порталах, навіть між простими людьми, між суспільством і починаються різні суперечки, обливання гряззю… і.т.п.
Я назвав так статю, щоб не назвати як інші — «попався на контрабанді». Хоча, я так само міг написати. Але це забагато піару. І так за піар дякувати потрібно.
І як нормальний журналіст, наголошую, нормальний, після того як ти дізнався все від пана Левчика, міг би і сам написати ще одну статтю з достовірною інформацію, яку він тобі надав. А не питати: “писати чи ні?”… От виливати грязь на колег(а тут йдеться не лиш про нього) ти вмієш, і ніякого дозволу тобі не потрібно… Хоча я розумію чому пан Левчик не погодився, бо ти би знову написав якусь фігою… як зазвичай це робиш!
А от щодо піару, забий, нікому не потрібна твоя “допомога” в цьому! Сам собі роби ПР! Теж мені, ПР-менеджер знайшовся! =D
Більше того, навіть якщо є якась помилка, яку можна зробити через неуважність, це суть не змінює. Я можу видалити повністю пост, це також не змінює саму подію… Краще над цим подумай.
Я вже багато років роблою перекладу. Перекладаю як політичні, так і юридичні тексти. Після вичитки філологів ніяких претензій по деформацію текстів до мене не було. Так, що не потрібно тут мені щось довести. Через один абзац. На скільки мені відомо, для румуномовної редакціх ТРК «Чернівці» новини перекладають також мої знайомі, до мене також це дійшло… Так, що ти не той лінгвіст-філолог, щоб надати оцінку моїм перекладам!!!
Не потрібно відвернути увагу від реального проступку, краще захищай свого боса, а на мене нападати не варто, бо це тобі нічого не дасть.
Ну-ну… на рахунок трк, всім відомо, що тут такого… багатьох знайомі, не лиш твої… хоча, флаг тобі в руки!
А кого захищати я сам знаю, ти мені вказувати не будеш!
Докази в студію!!!
Факти, чоловіче, факти :)))
Ми ж тобі тут не пусті слова пишемо :)
Це чудово, що ти хочеш захищати свого колега по роботі, я б так само зробив б. Більше того. Ми з тобою лише декілька разів в житті бачилися. АЛЕ НЕ ПОТРІБНО НАВЧИТИ МЕНЕ ВАРИТИ «РУМУНСЬКИЙ БОРЩ», БО Я БІЛЬШЕ РУМУСЬКИХ МАМАЛИХ З’ЇВ. Краще наведи аргументи, що твій колега ні винен.
Я свою думку щодо його вини не написав, хоча вона у мене є. АЛЕ Я НЕ ХОЧУ НАВЧИТИ ЛЮДНЕЙ ДУМАТИ, Я ІНФОРМУЮ, НЕХАЙ ВОНИ САМІ РОБЛЯТЬ ВИСНОВКИ.
Хоча повторюю, власну думку я маю. І на моєму сайті я ставитиму інформацію про все, що є актуальним у громадському житті краю, включно про румунських журналістів, які вирішили займатися політикою і думають, що інші румуни повинні мовчати. Подобається це тобі чи ні.
Але якщо хочеш йому допомогти, то краще доведи протилежне і не меді, а громаді!!!
Давай Георгій, вперед…
А ти мене у цій гілці…
Пруфлінк в студію, бо ти виглядаєш ницо.
Ця система зазвичай не змінюється; вона була б абсолютно адекватна, якби початкові патологічні ідеї були правильні.
Оскільки деградація у хворих параноєю найчастіше відбувається лише на кінцевих стадіях захворювання (їм часто вдається надати видимість реальності своєму маревному мисленню, залучаючись до судових процесів або інших сутяжницьких видів діяльності), вони рідко опиняються в психіатричних лікарнях. У хворих параноєю немає химерної поведінки, емоційної нестабільності, гротескових галюцинацій і незвичайних ідей, що відзначаються при інших психопатологічних станах. Багато хто з них здатний підтримувати, хоча б поверхнево, економічну і соціальну адаптацію. Тільки коли їх дії приходять в конфлікт з суспільним благополуччям, стає очевидно, що необхідна госпіталізація. З іншого боку, зустрічаються випадки параної, коли хворий виражає дивні ідеї: наприклад, одна пацієнтка стверджувала, що заміжня за богом.
Висунуто декілька теорій, що пояснюють механізм виникнення параної. Одна з них — теорія, що припускає, що основою параної служить фіксація, або затримка, на певній стадії сексуального розвитку дитини. Йдеться про стадію гомоеротики — періоду, коли хлопчики грають з хлопчиками, а дівчатка — з дівчатками (приблизно між 4 і 11 роками). Коли хлопчик, у якого відбулася фіксація на гомоеротичній стадії, досягає свободи дорослого, над ним тяжіє незадоволене ваблення до маленьких хлопчиків, і він вимушений або залучитися до гомосексуальної активності, або, підкоряється соціальному тиску, шукати компенсацію в таких формах поведінки, як алкоголізм або чоловіча агресія. Дана поведінка стає свого роду клоакою неусвідомлених прагнень до гомоеротичних контактів.
Якщо як компроміс виникає параноя, то манія переслідування виявляється проекцією внутрішнього фантазійного бажання: проблеми, пов'язані з гомосексуальністю, як би містяться не в самій людині, а нав'язані йому ззовні. Дійсно, чоловіків-параноїків звичайно «переслідують» чоловіки або чоловічі організації, а паранояльних жінок — особи жіночої статі. Сексуальна адаптація, зокрема шлюб, найчастіше відсутня. У хворих параноєю, які одружуються, йдучи назустріч вимогам гетеросексуальної, наголошується погана адаптація до сімейного життя або домашній розлад. Одержимий параноєю індивід, незалежно від того, до якого соціально-економічного шару він належить, назавжди присвячує себе агресивності, боротьбі з уявними ворогами і демонстрації підкреслено чоловічої поведінки, що граничить з героїзмом. Цикл ніколи не приходить до кінця: як тільки переможений один ворог, з'являється іншій, ще небезпечніший. Параною слід відрізняти від інших маревних розладів, званих параноїдними; вони часто пов'язані з органічною патологією (церебральним атеросклерозом, сенільними психозами) чи ж з функціональними психозами, зокрема з шизофренією. Марення при параноїдних розладах мінливе і не так логічно пропрацюване, як при параної. Крім того, його можуть супроводжувати галюцинації, зміни емоційних станів і соціально неприйнятна поведінка.
Лікування параної залишається незадовільним. Основна причина полягає в тому, що хворі параноєю рідко звертаються по допомогу. В результаті дослідження, засноване на спостереженні і лікуванні, виявляється неможливим. Наразі в медицині, на жаль, немає специфічних способів лікування параної.
"Прошу адміна видалити верхній коментар («Подкидишев, Шморгун та партнери», які за 3 руські копійки від Партії Регіонів, СБУ та ФСБ готові <...> будь-що, не розібравшись у суті), як такий що порушує мою честь і гідність і суперечить п.3 правил мережі Вкурсі...
Михайло Шморгун
19 червня 2013, 21:26"
P.S. Оціночні політичні судження адміністрація видаляти не може — однак видалено вульгарну лексику, використану відносно дописувачів мережі.
"Так, визнаю, що мені платить Уряд України за антирумунські статті, Уряд Румунії — за антиукраїнські статті, а Уряд Республіки Молдови — за проросійські статті, в той час, як Уряд США — за антиросійські статті. Мені з усіма ними тааак важко, не те, що «Подкидишев, Шморгун та партнери», які за 3 руські копійки від Партії Регіонів, СБУ та ФСБ готові <...> будь-що, не розібравшись у суті
Георгій Боднараш
19 червня 2013, 18:22"
Це відверта неправда, чому вона має висіти в коментарі? Чому?
Мої друзі знають, що я людина принципова. Це питання принципове. Або нехай надасть докази своїх слів, або «вбивай» коментар, як наклепницький… (П.С. Це повідомлення до Адміна)
А взагалі, все те — гумор і жарти, за що не наступає покарання. Питання в тім, де класти точку і хто, зрештою, це зробить)
А скільки ж відер лайна вилив на Ольгу Камську навіть не розібравшись у ситуації…
Більше того, моя фотка була підписана авторством Ольги, а цю ніхто не підписав, вона гуляє внеті на всіх сайтах з такими новинами. Коли була виборча какмпанія у нас навіть не було логотипу, щоб клеїти на неї, тепер і забілося, так, що не переживай, ц ене те саме. Але за PR дякую, чекатиму з нетерпінням наступних шедеврів
підпис під фото — FOTO Adevărul
Ти крадеш фотку, і потім ліпиш тупі відмазки, то сімейне, то ексклюзивне, а там був наш фотік але не фоткав, а то на сайті, а вона не підписана і т.д.
Між тим факт залишається фактом: ТИ ВКРАВ ФОТКУ ЯК І РЕДАКЦІЯ ГАЗЕТИ ЕКСПРЕС І НЕ ПОСОРОМИВСЯ. Більше того визнати це не хочешь ліплячи все що завгодно. Все з твоїми принципами і розповідями про плагіат і чесну журнаілстику зрозуміло…
Чекатиму наступних крадених матеріалів.
Дедалі більше чернівецьких геїв займаються плагіатом. Куди далі?
— а її джерело ніде в тексті допису не зазначається, хоча «Google» показує в такій якості тільки веб-сайт «Adevarul»:
Хоча, думається, справа не принципова і не варта дискусії. Резонніше поміркувати про засади вільного поширення інформації в мережі Інтернет.
Марення переслідування може бути різним за своєю формою. Коли хворий детально розповідає про те, в чому полягає переслідування (наприклад, це можуть бути отруєння або прагнення заподіяти шкоду), може точно назвати час його початку, мета, а також використовувані з цією метою кошти, наслідки переслідування та його результат, то можна говорити про високий рівень систематизації марення.
Бред не стає систематизованим в одну мить. Його розвитку передують особливий стан, який носить назву «бредового настрою». У цьому стані все навколишнє людини набуває особливого сенсу, виникають глуха і невизначена тривога. Людина починає у всьому бачити загрозу, все здається зловісним – як затишшя перед грозою.
На жаль, марення розвивається з плином часу, і під підозру хворого потрапляє все більше народу. Наприклад, спочатку хворий вважає, що його труїть дружина. Поступово ця ідея поширюється на сусідів, які в подальшому виявляються пов'язаними з агентами розвідки і т.д ….
Змінюється не тільки сутність, але і характер мислення. Воно стає дуже грунтовним – хворий схильний описувати свої ідеї дуже і дуже докладно. При цьому він не може відрізнити важливе від неважливого і буде однаково довго розповідати про колір горщика на кухні і про зовнішність потенційних «шкідників».
Одними порушеннями мислення не вичерпуються симптоми марення переслідування – до них присовокупляют ще й особистісні порушення. Найчастіше члени сім'ї пацієнта відзначають, що їх родича нібито підмінили. Людина стає підозрілою, агресивним, напруженим і настороженим. Всі ці симптоми дуже жваво проявляються в поведінці – хворий поводиться дивним чином, здійснюючи те, чого раніше не робив, а на запитання відповідає скупо, нібито зважуючи кожне слово.
До бреду часто примикають т.зв. «Надцінні ідеї». Вони відрізняються тим, що засновані на якихось реальних подіях або фактах, але невірно тлумачаться самою людиною. Бред ж спочатку формується з помилкових посилок. Надцінні ідеї – прикордонний феномен, вони бувають властиві як багатьом практично звичайним людям (наприклад, коли за нами по темній вулиці безперервно йде група людей, нам може здатися що вони нас переслідують, хоча, насправді, це виявляється простим збігом), так і супроводжувати розвиток різних психічних порушень, таких як депресія.
Широко поширена точка зору, що марення є симптомом порушення роботи головного мозку. Одним з перших про це писав Павлов І.П., вважаючи анатомо-фізіологічної причиною марення патологічний осередок збудження, розбудовується умовно-рефлекторну діяльність головного мозку. Асоціації, пов'язані з ним, набувають домінуюче значення.
У зв'язку з превалюванням біологічної концепції марення переслідування, лікування в основному проводиться фармакологічними методами. Інсулінотерапія, електрошокові терапія виявляються зазвичай безрезультатними при паранояльних станах.
Як вже було написано вище, манія переслідування не піддається словесному впливові ззовні. Відповідно, психотерапевтичні методи не застосовуються при лікуванні марення. Однак треба зауважити, що дуже важливим залишається питання про створення хороших умов для адаптації подібних хворих в суспільстві, і психолог з соціальним працівником можуть істотно в цьому допомогти.
У даному випадку, ви ж самі плагіатите і самі ж себе сакралізуєте? Де логіка? А, аташе?