Песимістично, але правдиво про ситуацію в Україні

Ну що скажеш — п… ець він і в хто його знає де п… ець.

«Приємно, що ми — донецькі — покказали місце київським розумникам. У сенсі, що хлопці з нашого села приїхали до міста й поганяли городських. І не думаю, що цей президент гірший за попереднього. При цьому я цілком прозахідний. Люблю Сполучені Штати. Але це інша цивілізація. Їхні підходи в нас не спрацюють. Ми тільки виходимо чи то з родоплемінного, чи то з рабовласницького ладу. Буквально вчора все було. Зараз у тій же Росії є король, барони, холопи, яких усі посилають. І якщо у США, приміром, уб'ють журналіста — розслідуватимуть до кінця — і всі отримають по заслугах. Сім'ї призначать пенсію, страховку. А тут убили журналіста — та й біс з ним. Швидко цей феодальний устрій не зміниш. Плюс нам 70 років вправляли мізки в СРСР. Після цього ми аж ніяк не повернулись у точку, де були до „Союзу“, як дехто каже. Ми опинилися в болоті, що знаходиться десь збоку від основного шляху людства. І коли доповземо цим болотом до їхньої нинішньої точки — людство пройде іще бозна-скільки. Як бути? Дуже часто людині, яка застряє в болоті, — капець. Несправедливо й нечесно? Але не з усіх ситуацій є вихід. Просто пи… ець, і все»

Ігор СВИНАРЕНКО, 55 років, письменник