12 квітня 2013 року виповнився 101 рік скаутській організації України «Пласт» (з чим вітаю усіх «винуватців»). Для того щоб розповісти хоча б частину історії Пласту І цілого посту замало… для зацікавлених — http://www.plast.org.ua/.
Моя особиста думка про Пласт є такою — якщо ви позиціонуєте себе як український патріот, націоналіст чи просто справжній українець або людина, що щиро любить Україну і хочете, щоб ваше кохане чадо перебрало ваші ідеали — Пласт для вас. Якщо ви турботливі батьки, які мріють про радісне дитинство і юність свого чада, яке б він провів не тільки у розвагах, а й з користю для себе — Пласт для вас. Якщо ви не знаходите альтернативи вулиці, а з існуючих секцій і гуртків ваша дитина не може обрати один до душі — Пласт для вас.
Що ж до критики, ну не хочу я псувати пост із поздоровленнями нею. Але зацікавленим у ній — пошукайте у неті за запитами — Пласт — гітлерюгент, Пласт гатовіт баєвіков, Пласт — бєндєровци наступают. Моя особиста і суб'єктивна думка — такі критичні опуси пишуть ті, кому зовсім не потрібна вільна і свобідна Україна із думаючими і сильними людьми. Що ж до раціональної критики — спробуйте і самі визначте всі плюси і мінуси, та прийміть остаточне рішення. Хоча змушений засмутити, є така мудрість — Пласт для всіх, але не всі для Пласту. Зрозуміє той, хто спробує.
Мені от виходячи з досвіду здається що фактичний максимум для більшості людей, це бути хорошим brick'ом замість пивної калюжі. І це вже певний рівень, певний детермінізм, якась життєва позиція, певний фундамент, певний приклад працюючою системи цінностей. Цю внутрішню структуру нав«зану рухом можна зруйнувати, перебудувати по своєму, добудувати. На що власне у підлітковому віці і з»являється немало гормонів та протестних настроїв у мозку.
Я згідний. Мене особисто бентежить те, що діти позбавлені відчуття динаміки, причинно-наслідкових зв'язків у побудові суспільства та його господарства.
Такі так. Авторитарна модель поведінки, де є brick і з цього brickа будується світле майбутнє є комфортною для цієї країни. Є велика проблема у пошуці вдалої форми (ТЗ) для «світлого майбутнього». І ще проблема у тому, що кожен brick тепер треба поважати і відноситися до нього не як до «будматеріалу», а як до наріжного каменя всієї хрупінької системи майбутнього щастя, щоби brick відчував свою виключну роль у побудові «світлого майбутнього»…
Однозначно дійсно про них не скажешь. Я як людина, яка 14 років носила форму, марширувала і т.д. з усіми цими прибамбасами, скажу, що свою дитину я б туди не віддав. В моїй юності я відвідував шахи, плавання, футбол, судномодельний гурток і т.д. То якраз все помирало тоді, зараз все це відновлюється, і не думаю, що для патріотичного виховання дитини мені треба обов«язково віддавати її у пластуни. Думаю у нормальній родині достатньо виховання і формування цінностей безпосередньо у самій родині.
Я вважаю будь-який заклад чи організацію, побудовані на використанні недосформованої дитячої свідомості в ідеологічних цілях, злом. Піонери, церква, пластуни… Ті ж яйця, тільки в профіль.
Ідеальною я бачу систему, де школа дає чисті рафіновані знання з вказанням того, що це не істина в останній інстанції, а питання ідеології і моралі — право і обов'язок батьків. В організація типу Пласту мене не задовольняє те, що все дуже однобоко і безапеляційно подається, причому третіми особами. А яка то ідеологія, комунізм, націоналізм, християнство чи ще щось — діло десяте.
А що бачать діти? Школа -вулиця — будинок. Та сама «матриця»
Пластуни возять дітей в гори, проводять з ними час. Діти розвиваються, проривають сірість…
Коротше — ідеологічні питання є важливими, але коли хтось із розумників каже, що вчити любити свою націю — це фашизм, то це вже трохи занадто…
Для критики не потрібно надавати альтернатив, тим більше я програміст, а не педагог. Це раз. А по-друге, не бачу, чому б не могли існувати аналогічні організації без чіткого ідеологічного забарвлення. Для своїх дітей я б просто приділяв більше часу і вчив критично мислити, а потім, коли трохи клепки в голові буде, можна тим же пластом і скористатися, але, як кажуть, «з дулею в кармані».
Спитайте, як «скористатися з дулею» у одного психолога ))). Він це уміє! Але це оффтоп… Просто ви в точку потрапили…
2- Ідеологія потрібна, як повітря. Особливо, якщо немає Великої мрій…
3- Організація — це люди. Якщо люди хороші — Прапор їм в руки!
4 — Українці мають навчитися себе любити і цінувати свою державність і націольну приналежність. Це основа того, що через 10 років ви все ще будете памятати, що є така держава Україна…
Про дулю затовсто троллите, поїсти не дам. А про «любити Україну», вибачте, але якщо є за що любити, то полюблять і будуть пишатися, а як нема — то навіщо брехати. Для мене першочегова об`єктивність аніж держава, отакий от я непатріот.
Пишатися, що ти українець, це як пишатися, що в тебе 2 ноги і звати Вася. Можна і треба ПОВАЖАТИ і ЛЮБИТИ країну, але коли є за що, а не тому, що так навчили.
Може Ви ще за регіоналів голосували?
Бо у Вас схожа логіка. Я багато регіоналів бачив, теж все говорять про те шо нема за шо цю країну любити і «коли трохи клепки в голові буде, можна тим і скористатися»…
Михаил, фашизм тут первым упомянули вы. Действуете на опережение?
Дети, которые занимаются спортом, тоже ездят по разным городам на соревнования, скажем. А «проводить с детьми время» и «ездить в горы» — это, вроде бы, должны и рдители делать, хотя бы иногда.
Виховання людей в повазі до своєї нації — це задача держави, яка бачить себе у наступних поколіннях. Якщо цим займається Пласт — прапор їм в руки!
Батьки зайняті виживанням і не у більшості своїй виховання дітей доручає різним інститутам… Дійсно — це погано. Але констатувати проблему мало,її потрібно вирішувати.
Вирішення у політиці підтримки націонал патріотичних гуртків. + інші речі, про які говорити некоректно без наявності реальної влади та прямої можливості впливати на процес освіти в країні.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі. Увійти
або
Зареєструватися.
Увійти за допомогою профілю:
Facebook
або
Вконтакте
25 коментарів
Основной минус — это формирование из ребенка another brick in the wall — нивелирует любую пользу.
Пластуни возять дітей в гори, проводять з ними час. Діти розвиваються, проривають сірість…
Коротше — ідеологічні питання є важливими, але коли хтось із розумників каже, що вчити любити свою націю — це фашизм, то це вже трохи занадто…
2- Ідеологія потрібна, як повітря. Особливо, якщо немає Великої мрій…
3- Організація — це люди. Якщо люди хороші — Прапор їм в руки!
4 — Українці мають навчитися себе любити і цінувати свою державність і націольну приналежність. Це основа того, що через 10 років ви все ще будете памятати, що є така держава Україна…
Пишатися, що ти українець, це як пишатися, що в тебе 2 ноги і звати Вася. Можна і треба ПОВАЖАТИ і ЛЮБИТИ країну, але коли є за що, а не тому, що так навчили.
Бо у Вас схожа логіка. Я багато регіоналів бачив, теж все говорять про те шо нема за шо цю країну любити і «коли трохи клепки в голові буде, можна тим і скористатися»…
Дети, которые занимаются спортом, тоже ездят по разным городам на соревнования, скажем. А «проводить с детьми время» и «ездить в горы» — это, вроде бы, должны и рдители делать, хотя бы иногда.
Батьки зайняті виживанням і не у більшості своїй виховання дітей доручає різним інститутам… Дійсно — це погано. Але констатувати проблему мало,її потрібно вирішувати.
Вирішення у політиці підтримки націонал патріотичних гуртків. + інші речі, про які говорити некоректно без наявності реальної влади та прямої можливості впливати на процес освіти в країні.