Рабам нагайки, б..ть!

Сьогодні ще раз переконався у вірності жорстоких переконаннь багатьох свідомих громадян — наш народ не буде жити добре доти, доки не повиздихає все рабське у масовій свідомості, тобто носії цього — раби.

   Інакше їх не назвеш. Це найкраще визначення — раби. Визначити їх легко. Весь час вони жаліються — а ось у Америці, Німеччині, Білорусі, Росії… не те що у нас… Причому їх кидає у крайнощі, то вони хочуть демократії, прав і свобод, то міцного авторитарного керманича майже диктатора, який би навів лад. Спробуйте їм сказати про самість — дій, приймай рішення, борись — хоч трохи, як можеш. А навіщо?! Хтось прийде і все змінить на краще. Їхнє діло існувати у безладі, жалітись і чекати змін, чекати до смерті, так і не дочекавшись.

   Зомбування, промивка мізків чи рабська свідомість, прийнята з молоком матері. Мені гидко, гидко жити з ними в одній країні, гидко дихати з ними одним повітрям, гидко що декого з них я називаю своїм другом. Я не просив перевертати світ, я не агітував за певного кандидата або партію. Я щиро попрохав проявити громадянську свідомість — прийти і проголосувати (за кого особиста справа кожного). Я не хочу і не буду переказувати всі відмовки, згадаю лише «перли» і міні-типологію їх авторів-рабів:

«зломлені зомбі» - мій голос нічого не вирішує, ходити на вибори не потрібно, є купа інших корисних справ. 

«просвітлені через промивання мізків» — все вже давно вирішено, то чого напружуватись.

«шльондри» — я чув-ла, що за голос платять від 200 грн., а мені і цього не запропонували, то чого я маю йти і голосувати.

«активні пі.араси» — .бав я в рот і в зад тих політиків разом з їх виборами.

«пасивні пі.араси» — вони жирують, а ми як сосали х.й так і будемо його сосати, то якого ще йти на ті вибори.

   Після такого «плідного» спілкування ненависть і сум заполонили мою душу. Через деякий час апатія нокаутувала обох. Лежав і тупо медитував на стелю. Інсайт прийшов наче спалах блискавки — рабам нагайки, бл.ть!