Покращення за.бало!

Із циклу «Цікаві думки звичайних людей».

   Однією із радостей життя є зустріч старих друзів. Чотири хлопаки (хоча минули вже ті часи) жваво обговорювали життя, події минулого, теперішнього і минулого. Спогади, жарти, реалії. І таки докотились. Вічна тема — політична ситуація в Україні...
    — А рекламу бачили? Креатив реальний! Річка тече за підтримки пр, колосок, росте за підтримки пр, сонечко світить за підтримки пр, кущики зеленіють за підтримки пр. Ідилію перериває стогін у кущах. І оргазм ви отримуєте за підтримки пр. — вміло і смачно розповів один із кола, чим викликав сміх і овації.
Зненацька до кола увірвався чолов'яга років під сорок, голова його була вкрита неприродньою сивиною, набутою напевне від «чудового життя».
    — Ви молоді, але дурні аж світитесь! Нічого доброго окрім власного збагачення пр не робить! В гробу я видів їх покращення і підтримку. Не будьте дурні, не вірте нікому! — Злоба в його словах була спрямована на всіх, а коли очі дивились на наші обличчя читалась якась поблажливість і батьківське бажання навчити, допомогти.
    — Та ми за них не агітуємо ми взагалі жарти паримо, а взагалі більше душа лежить до опозиції — спробував «виправдатись» молодший із кола.
    — Малий, ти що не чув моїх слів не вірте нікому — опозиція, влада… Замість однієї свині пускаєте до троки іншу от і все...
    — Добре шановний, ваше повідомлення зрозуміле. А от відповідь на запитання що робити дасте? — вступив в розмову я.
    — Тікайте діточки, тікайте синочки! Не має що тут робити вам або голови прокладете, або станете такими ж як ці «піда.аси» або, що гірше, станете жертвами цього бл.дства! — вже спокійно і з дуже давлячою і важкою тугою в голосі промовив сивий незнайомець.
    — Пробачте старого, випив трохи. Відпочивайте, веселіться… і… тікайте… — вже якимось іншим голосом промовий незнайомець і почав віддалятись від кола.
    — Бідолаха, життя його побило… — один із четвірки розповів, що довелося пережити чолов'язі...
    — Так, і що пан психолог скаже, який діагноз поставить чоловічку? — спробував перевести все у жарт гуморист із четвірки.
    — Покращення за.бало! — жорстко констатував я.
   Після певної паузи розмова повернула у старе русло. Додому йшлося і весело, і сумно. Через два тижні зустрів гумориста із четвірки. Чорні хмари виглядали оптимістичніше за нього.
    — Що сталось друзяко?
    — Покращення за.бало!