Цікаве питання
Із циклу — Цікаві думки звичайних людей.
Ці двоє майже увесь час сперечаються. Щирий українець і щирий поляк. Коли вони в Україні то роблять це виключно українською, в Польщі — польською. В неті — буває по різному. Іноді здається що ось-ось суперечка перейде в бійку, але до цього не доходить. Такий у них стиль спілкування. Непідготовленій людині страшно, знаючій — цікаво. В голові виникає інтелектуальний тоталізатор. Так, тема суперечки, рівень обізнаності, настрій — думаю сьогодні дискусію виграє… так стоп думки, бо прогавлю криві інтелектуальної битви.
10 квітня 2010 року двобою не було. Українець написав про співчуття. Поляк написав про сум і втрату. Розмова текла неначе кров по організму людини — вниз до конспірологічних теорій і брудних політичних ігрищ і вверх до філософських і метафізичних причин трагедії і її ролі в житті людини, народу, людства… Важкість розмови давила неймовірно… Пауза, що переросла у тишу...
І чого наші не літають гуртом?
Що...
Питання зруйнувало хід усього спілкування і породило стомлену, ледь помітну усмішку на обличчі кожного. Продовження потроху набувало подоби дискусії, дуже обережної і дуже несуперечливої, але все ж дискусії. Такою їх дискусія буває у певні дати, обведені чорним для одного або для двох.
Ці двоє майже увесь час сперечаються. Щирий українець і щирий поляк. Коли вони в Україні то роблять це виключно українською, в Польщі — польською. В неті — буває по різному. Іноді здається що ось-ось суперечка перейде в бійку, але до цього не доходить. Такий у них стиль спілкування. Непідготовленій людині страшно, знаючій — цікаво. В голові виникає інтелектуальний тоталізатор. Так, тема суперечки, рівень обізнаності, настрій — думаю сьогодні дискусію виграє… так стоп думки, бо прогавлю криві інтелектуальної битви.
10 квітня 2010 року двобою не було. Українець написав про співчуття. Поляк написав про сум і втрату. Розмова текла неначе кров по організму людини — вниз до конспірологічних теорій і брудних політичних ігрищ і вверх до філософських і метафізичних причин трагедії і її ролі в житті людини, народу, людства… Важкість розмови давила неймовірно… Пауза, що переросла у тишу...
І чого наші не літають гуртом?
Що...
Питання зруйнувало хід усього спілкування і породило стомлену, ледь помітну усмішку на обличчі кожного. Продовження потроху набувало подоби дискусії, дуже обережної і дуже несуперечливої, але все ж дискусії. Такою їх дискусія буває у певні дати, обведені чорним для одного або для двох.
2 коментарі